Оборудование для производства и переработки овечьего молока в условиях фермерских хозяйств

Овцеводство – это одна из важнейших отраслей животноводства Украины. Она играет существенную роль в производстве мяса, молока, являющихся ценными, незаменимыми продуктами питания для населения [1, 2, 3].

Однако в период перехода к рыночным отношениям нерегулируемость экономических процессов, т.е. диспаритет цен на все виды продукции, привела к сокращению поголовья овец и снижению их продуктивных качеств. Начиная с 1994 года  производство овечьго молока в стране падает. [4].

Для сохранности отрасли и повышения ее рентабельности необходимы не традиционные экстенсивные методики, а новые малозатратные технологии и технические средства для производства и переработки овечьего молока, которые при этом сокращают потери продукции. [5].

Поэтому был разработан новый фиксационный станок, с помощью которого можно механизированно доить овец в условиях пастбищ и ферм, имеющих поголовье дойного стада не меньше 100 овцематок с целью обеспечения поточности доения, ресурсосбережения при минимальных затратах труда. Он состоит из подвижной поворотной платформы с расположенным на ней станком для доения, к которому примыкает неподвижный станок для предварительной фиксации овец перед доением, двух кормушек с ограждением, бункера-дозатора и промежуточной емкости для контроля количества и визуального качества молока (рис.1).

Фиксационный станок укомплектован установкой индивидуального доения УИД-10, которая состоит из: вакуумного насоса, электродвигателя (0,55 квт), вакуумрегулятора, вакуумметра и доильной аппаратуры.

Принцип работы установки такой: в начале доения доильный станок расположен на одной линии с неподвижным станком. Овца с неподвижного станка для предварительной фиксации переходит в подвижный, потом дояр возвращает его в положение для доения, подключает доильные стаканы, и начинается процесс доения. Вторая овца из загона заходит в станок для предварительной фиксации. При доении овца зафиксирована со всех сторон. Во время доения молоко поступает в прозрачную емкость, которая находится в вертикальном положении. Дояр по емкости определяет количество и визуальное качество молока, а также момент окончания доения, после чего доильные стаканы с коллектором он подвешивает на Г-образный рычаг, потом возвращает доильный станок в положение для выпуска овцы в загон и насыпает корм в кормушку. Возвращает станок в положение перед доением и процесс повторяется.

Производительность установки 40-45 гол./ч., средняя продолжительность доения одной овцематки 55 секунд, средний надой молока на одну овцематку за одно доение - 0,358 кг, средняя интенсивность молокоотдачи за одно доение – 0,40 кг/мин., обслуживающий персонал – 2 чел. Доильная установка прошла производственную проверку и на нее получен патент UA №51164А.

При доении овцематок многоплодного каракуля были выявлены спадания доильных стаканов с вымени. По данным Королева В. Ф. [6] при использовании металлической гильзы в доильном стакане вместо пластмассовой, частота спадания с сосков увеличивается на 100%.

pic1 

1 - подвижный станок; 2 - неподвижный станок; 3 - кормушка; 4 - бункер-дозатор; 5 - п-образный фиксатор; 6 - промежуточная емкость

Рис. 1 - Фиксационный станок для доения овец (общий вид)

Так, конструкция доильного стакана усовершенствована АО "Брацлав" Винницкой области. К стакану подобрана сосковая резина размером 18,0?132,0 мм немецкой фирмы "Вестфалия-Сепаратор" (рис.2).

При сравнительных исследованиях усовершенствованной модификации пластмассового доильного стакана и существующих модификаций изучали такие показатели: количество случаев спадания доильных стаканов с вымени, среднесуточный удой и среднюю продолжительность доения одной овцематки. При этом контролем были показатели, полученные в группе, где доильные стаканы произведены из нержавеющей стали, а сосковая резина – из синтетического каучука, общей массой 140 г с диаметром верхнего отверстия сосковой резины 16,5 мм и длиной резины 188,0 мм.

Особливості отримання та переробки овечого молока в умовах господарств Херсонської області

Молоко – це природний продукт живлення, виготовлений самою природою. Ще у глибокій давнині у їжі використовували молоко овець і кіз. Лікарі стародавнього Єгипту, Греції і Риму рекомендували пити молоко овець і кіз в лікувальних цілях.

У посібниках ХVII століття можна прочитати, що молоко є незамінним продуктом у живленні дітей, при лікуванні цинги, хвороб серця, тощо. Жоден вид домашніх тварин не дає такої різноманітної продукції, як вівці: вовна, овчини, смушки, баранина, жир, молоко.

З давніх часів молоко овець і кіз використовується для виробництва масла, бринзи та інших сирів як у зарубіжних країнах, так і в Україні, Закавказзі, на Північному Кавказі та деяких інших країнах.

Із овечого молока можна приготувати різні молочнокислі продукти, а також цінні сорти твердих сирів: “Рокфор”, “Пекоріно”, “Горгонзола”, “Чеддер”, датський голубий, бринзу тощо. Овече молоко широко використовується як продукт живлення у багатьох країнах світу. В останні роки світове виробництво овечого молока перевищує 10 млн тон.

Овече молоко є повноцінним продуктом живлення людини. Воно більш корисне, ніж коров’яче, оскільки білок овечого молока перетравлюється в організмі людини на 99,1%, а білок коров’ячого молока – на 92,6%.

Не випадково молоко овець і молочні продукти посідають значне місце у живленні людей похилого віку. У процесі старіння поступово погіршується діяльність залоз, які виробляють гормони і ферменти, погіршується діяльність шлунка і кишечника від недостачі соляної кислоти і кишечних соків та вітамінів, знижується апетит, порушується засвоєння білків, жирів, мінеральних солей.

Тому живлення повинно бути легкозасвоюваним, попереджувати хвороби –атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет тощо.

Велике значення молоко і молочні продукти мають і у живленні хворої людини. Їх частіше застосовують при хворобах шлунку і кишок, захворюваннях печінки і жовчних шляхів, нирок тощо.

Овече молоко має велику питому вагу у виробництві бринзи та інших розсільних сирів – чанаха, тушинського, кобійського, осетинського.

Харчова цінність сиру визначається високим вмістом у ньому необхідних людині білків, молочного жиру, а також мінеральних солей і вітамінів.

Лікувальне значення сирів настільки велике, що їх можна винести на одне з перших місць серед молочних продуктів.

Гострий смак і специфічні аромати сирів чинять сокогінний вплив на залози шлунка, сприяють доброму засвоєнню складових сиру, збагачують їжу повноцінними білками, жиром, солями і вітамінами.

Сир включають до лікувальної дієти при хворобах крові, шлунково-кишкових захворюваннях зі зниженою кислотністю шлункового соку, для відновлення втраченого апетиту тощо.

Вирішення проблеми розвитку вівчарства у господарствах Херсонської області з метою підвищення його ефективності на сучасному етапі можливо лише на основі глибокого наукового обґрунтування системи технологічних рішень і способів виробництва та переробки продукції в ринкових умовах.

Стримуючим фактором розвитку є той факт, що у господарствах не використовується можливість додаткового одержання прибутку за рахунок виробництва овечого молока та переробки його на бринзу.

У зв’язку з цим нами пропонується ресурсоощадна технологія виробництва і переробки овечого молока, яка базується на використанні: одностанкової установки для доїння овець; устаткування для формування та самопресування різних видів розсільних сирів; способу виробництва розсільної бринзи. Ця технологія дозволяє забезпечити відбір вівцематок за формою та промірами вимені на придатність до доїння, доїння 45-50 голів за годину (за умови використання однієї установки), візуальний контроль кількості і якості надоєного молока від кожної вівцематки, значне зниження бактеріальної забрудненості молока, виготовлення розсільної бринзи високої якості і вихід 30,8%.

Так, за пропонованою технологією, яка передбачає відлучення ягнят у 2,5-місячному віці, вівцематок можна доїти 90 днів з отриманням від однієї вівцематки близько 30 кг товарного молока або 6,6-7,5 кг бринзи. За середньої вартості 1 кг бринзи – 40 гривень, додатково від однієї вівцематки можна отримати 264-300 гривень.

В дослідних, фермерських господарствах області треба налагодити доїння вівцематок багатоплідного каракулю, асканійських кросбредів та асканійської тонкорунної породи.

Рік

Кількість
дійних
вівцематок,
голів

Кількість отриманого товарного молока
за 90 днів, кг

Кількість отриманої бринзи за період
доїння, кг

Отримано коштів за реалізацію бринзи,
грн.

2011

100

3000

600

24000

2012

150

4500

900

36000

2013

300

9000

1800

72000

З розрахунку на 100 вівцематок за дійний період можна отримувати додатково близько 24000 гривень, що в декілька разів перевищує вартість вовни, одержаної протягом року. Але, враховуючи витрати на організацію доїння овець і переробки молока на бринзу, чистий прибуток буде складати на 15-17% менше, ніж сума від реалізації бринзи.

Яндекс цитирования Рейтинг@Mail.ru