Використання біологічно активних речовин мікробного синтезу в годівлі овець

Деякі нинішні обставини, що склалися в тваринництві, призводять до зниження резистентності та енергії росту тварин, виникнення захворювань, особливо молодняку і зменшують збереженість поголів’я.

Світовий досвід свідчить, що для збереженості молодняку овець та попередження його загибелі, особливо від шлунково-кишкових захворювань, необхідно вводити в травний тракт пробіотики, дія яких спрямована на відновлення балансу кишкового біоценозу. При заселенні травного тракту корисними мікроорганізмами, вони, розмножуючись, витісняють патогенну мікрофлору та відновлюють бактеріальну рівновагу нормальної мікрофлори в кишковику.

Мікробіологи, вивчаючи роль мікробної флори і їх метаболітів у патогенезі хвороб, створили групу препаратів, основа яких — мікробні культури. Це і є пробіотики. Ще 1974 американський вчений Р. Паркер (один із тих, хто передбачав, що антибіотикам на зміну прийдуть пробіотики) назвав їх другою половиною антибіотичної історії. У світі їх уже два десятиріччя використовують не лише для лікування тварин і птиці, але й для лікування людей. Ці препарати, на відміну від антибіотиків, не справляють негативної дії на нормальну мікрофлору, характеризуються вираженим клінічним ефектом під час лікування низки гострих кишкових інфекцій. Важливою особливістю пробіотиків є їх спроможність стимулювати імунну відповідь і підвищувати протиінфекційну стійкість організму, регулювати і стимулювати травлення. Крім того, пробіотики за правильного використання дають змогу відмовитися від антибіотиків і зробити крок до отримання екологічно чистої продукції.

За сучасних умов і масштабів розвитку промислового тваринництва і птахівництва лікування окремих особин є недоцільним — потрібне застосування більш глобальних профілактичних заходів і впровадження нових препаратів, які могли б гарантовано забезпечити зменшення економічних втрат поголів’я від численних стресів і різних хвороб.

Пошук і застосування препаратів, альтернативних кормовим антибіотикам — одне з найважливіших завдань українського сільгоспвиробника.

Існує декілька груп препаратів, альтернативних кормовим антибіотикам. Це пре-пробіотики, підкислювачі і консерванти кормів. Кожний із них справляє позитивну й унікальну дію, тому вибір препарату досить індивідуальний.

Ідея цілеспрямованої зміни складу симбіотичної мікрофлори шлунково-кишового тракту належить основоположнику вітчизняної мікробіології І. І. Мечникову. Нині ця наукова передумова отримала широкий розвиток і в нашій країні, і за кордоном (Японія, США, Німеччина) під назвою «заміщувальна мікрофлора», головними в якій є молочнокислі бактерії, що отримали назву «пробіотики» (неспороутворюючі молочнокислі бактерії: Bifidobakterium, Laktobacillus, Enterococcus; спороутворюючі — родини Bacillus, Clostridium, дріжджові культури).

Пробіотики, нормалізуючи мікрофлору кишківника тварин і птиці, пригнічують розвиток патогенної кишкової палички і гнилісних бактерій. Продукти життєдіяльності молочнокислих бактерій сприятливо впливають на секреторну діяльність шлунково-кишкового тракту, збуджують апетит, підвищують засвоюваність корму.

Асортимент кормових ферментних добавок постійно розширюється і на зміну «старих» приходять нові більш досконалі препарати. Наприклад, целлобактерин — нова ферментно-пробіотична кормова добавка, яка розроблена фахівцями НДІ сільськогосподарської мікробіології (Росія).

Целлобактерин являє собою виділені з рубця жуйних тварин мікроорганізми, які мають целюлозолітичну та молочнокислу активність, і поєднує у собі одночасно ферментний комплекс та пробіотик.

Завдяки молочнокислій активності цей препарат виконує функції класичного пробіотика, який витискає умовно-патогенну мікрофлору. Він здатний повністю замінити у раціоні кормові ферменти та пробіотики, а також частково зменшити потребу у антибіотиках, у пребіотиках.

Застосування целлобактерину дає можливість використовувати раціони з підвищеним вмістом соєвої і соняшникової макух та шротів, а також висівок.

Нині розробляється програма годівлі тварин з комплексним використанням целлобактерину та інших ферментно-пребіотичних препаратів, що дасть змогу встановити оптимальні поєднання цих сучасних кормових добавок. По-перше, як ферментний комплекс, він має природу отримування, відмінну від традиційних технологій, і не виключено, що інші групи ензимів можуть його доповнювати. По-друге, як пробіотик він містить молочнокислі бактерії, які теж у свою чергу потребують природних стимуляторів. І в цьому плані препарати органічних кислот та олігосахаридів набувають певного значення. І нарешті, спрямована комбінація різноманітних біологічно активних речовин у поєднанні з корисними мікроорганізмами буде значно ефективнішою.

Дослідження, проведені  Скрепець В.І., Деменською Н.М., Пентилюком С.І., свідчать, що згодовування ферментного препарату целобактерин вівцематкам асканійського типу багатоплідного каракулю у складі комбікорму (1% від маси), або 4г/гол./добу. сприяло зростанню добових надоїв на 18,1%. Відмічено також підвищення вмісту сухих речовин на 1,07 абс. процента; жиру на 1,09 абс. процента, білка на 0,29 абс.

Використання таких біологічно-активних речовин як «Мікосорб» та «Біомас» сприяло підвищенню середньодобового приросту живої маси баранців на 19 г та 35 г відповідно. Балансовим дослідом встановлено, що поліпшення біологічної повноцінності раціонів за рахунок включення цих добавок підвищувало перетравність сухої речовини у тварин на 3,65 та 3,99%, органічної — на 3,88 та 7,68%, у тому числі: протеїну на 2,96 та 2,57%, жиру на 16,02 та 28,33% і БЕР — на 1,84 та 3,77% порівняно з їх аналогами контрольної групи. Застосування ферментних і пробіотичних препаратів в раціонах баранців дало можливість підвищити настриг пояркової вовни на 110 г.

У жуйних порушення ферментації у рубці призводить до ацидозів. Стресовий фактор сприяє зниженню продуктивності та послабленню імунітету. Використання препарату BIOSAF (висококонцентровані спеціально культивовані живі дріжджові клітини штаму Saccharomyces cerevisiae 47) допомагає тварині підтримувати на оптимальному рівні середовище рубця та покращувати параметри здоров`я та продуктивності. Молочну продуктивність було покращено більше ніж на 5% в середньому у 7 дослідах, проведених для Європейської реєстрації. При виробництві BIOSAF застосовується спеціальний метод висушування, що забезпечує високу стабільність при зберіганні та гарантує стійкість до гранулювання, навіть при високих температурах. У 2007, BIOSAF був схвалений для двох видів тварин: коней та дрібної рогатої худоби молочного напрямку(кози та вівці) і починає належати до пробіотиків 9 різних видів Європейського реєстру

«ЕМ-центр Україна» пропонує використовувати препарат «Байкал ЕМ-1-У» для тваринництва в домашньому та промисловому господарстві (корови, свині, кози, вівці, коні та ін.), для малих домашніх тварин (коти, морські свинки, хом`яки та ін.) та для собак. Як зазначає виробник при регулярному застосуванні:

- нормалізується кишкова мікрофлора та обмін речовин;

- відсутня діарея;

- знижується захворюваність та падіж молодняку;

- підвищується засвоюваність кормів та відповідно маса;

- збільшуються надої та якість молока;

- покращується стан шерстяного покриву тварин;

Зовнішньо застосовується для:

- лікування та профілактики шкіряних захворювань;

- для знищення неприємних запахів;

- пригнічення патогенної мікрофлори в місцях утримання тварин.

Яндекс цитирования Рейтинг@Mail.ru